Вихователь групи подовженого дня повинен мати фахову педагогічну освіту. Він виконує відповідні завдання та обов'язки, що регламентовані «Посадовими обов'язками вихователя групи подовженого дня» та Статутом школи. Керують його діяльністю директор школи, його заступник і організатор позакласної роботи. Разом з учителями вихователь вирішує складні питання навчання та виховання-учнів. Водночас робота вихователя має і свої особливості: він згуртовує дітей, організовує їхнє життя, працю й відпочинок.
Свою щоденну роботу вихователь розпочинає бесідою з учителями, класними керівниками про навчання й поведінку дітей на уроках, потім ознайомлюється з класними журналами, домашніми завданнями.
Знання вікових та індивідуальних особливостей учнів, їхніх настроїв, запитів створює передумови для успішного навчально-виховного процесу. Вихователь, який починає працювати в групі, повинен використовувати матеріали про індивідуальні особливості дітей, зібрані його попередниками – вчителями та вихователями. Тому ознайомлення з характеристикою класу (якщо це клас-група), окремого учня-вихованця є обов'язковою справою, що передує роботі в групі. Крім того, вихователь особисто повинен скласти характеристику учнівського колективу групи подовженого дня, щоб скоординувати спільну працю вчителів та вихователя або самих вихованців у різновікових групах.
Учні, що відвідують групи подовженого дня, мають різний рівень підготовки й розвитку, характер і нахили, а іноді й різну вікову категорію. Завдання вихователя – створити на демократичних засадах дружний і працездатний колектив, який жив би за принципом «один за всіх, усі за одного». Цього можна досягти лише наполегливою працею, енергією, педагогічною майстерністю. У своїй роботі вихователь спирається на актив групи, учнівське самоврядування, батьків своїх вихованців. Водночас виступає і в ролі вчителя, Що дає учням знання, і в ролі вихователя, і в ролі друга, і в ролі керівника їхнього багатогранного духовного життя. Адже він не тільки здійснює контроль за навчально-виховним процесом під час перебування дитини в групі, а й забезпечує успішне навчання своїх вихованців, прищеплює їм навички самостійної роботи, разом з учителями організовує допомогу учням, які не встигають у навчанні, тощо. А тому вихователь повинен мати глибокі наукові знання, високу фахову підготовку.
Слід пам'ятати, що джерела інформації сучасних учнів значно поширились і виходять далеко за межі уроку, сім'ї, телебачення, художньої та науково-популярної літератури. При цьому, в них постійно виникають запитання, з якими школярі звертаються до вчителів і вихователів. Щоб мати змогу завжди правильно на них відповісти, вихователь сам повинен багато читати, постійно вчитися, поповнювати свої знання.
Важлива передумова роботи вихователя – його педагогічна, психологічна та методична підготовка. Завдяки їй педагог зможе на високому теоретичному, організаційному та методичному рівні здійснювати процес навчання й виховання учнів.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ КОНЦЕПЦІЇ ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ
ЗАКЛАДУ ОСВІТИ І-Ш СТУПЕНІВ
1. Громадянське виховання.
Мета: формувати організаційні навички, вміння співвідносити власні інтереси з бажаннями інших людей, виховувати прагнення працювати в колективі на користь України.
1. Проводити години спілкування: традиції школи, статут школи, національна символіка, Конституція України, Декларація прав людини.
2. Проводити санітарні дні у школі.
3. Знайомити учнів з новинами, які відбуваються в районі, в області, місті.
4. Проводити екскурсії в музей школи, в кімнату бойової та трудової слави.
5. Організовувати екскурсії по рідному місту, до Києва, відвідування театру, цирку, музею, виставки.
6. Проводити бесіди на теми: «Що таке громадянський обов'язок», «Що таке особистість», «Я і право».
7. Брати участь у лінійках: день знань, Останній дзвоник, 9 березня – день народження Т. Г. Шевченка, тиждень української мови, пам'ять про Чорнобиль, День захисника Вітчизни, 9 травня – День перемоги.
2. Родинно-сімейне виховання.
Мета: ознайомити учнів з історією роду, сім'ї.
1. Брати участь у всенародних святах.
2. Організовувати допомогу людям похилого віку, інвалідам.
3. Проводити бесіди на теми: «Моя сім'я», «Тато, мама і я – спортивна сім'я», «Я пишаюсь своєю родиною», «Мої братики і сестрички».
4. Запрошувати на всі свята ветеранів війни, вчителів-ветеранів.
5. Вітати з днем народження кожного учня в колективі.
6. Брати участь у святі 8 Березня.
7. Випускати листівки й плакати.
8. Зробити виставку учнівських поробок, бабусиних і матусиних робіт.
3. Військово-патріотичне виховання.
Мета: виховувати повагу до людей старшого покоління, які пережили страхіття війни
1. Брати участь у святах, присвячених Дню визволення міста, села, району, визволення України від німецько-фашистських загарбників.
2. Брати участь у спартакіадах, малих олімпійських іграх.
3. Проводити зустрічі з ветеранами війни.
4. Проводити дні цивільної оборони в школі.
4. Трудове виховання.
Мета: виховувати повагу до людей праці та бажання працювати.
1. Брати участь у трудових десантах із прибирання території школи, класу.
2. Проводити екскурсії на підприємства.
3. Знайомитися з людьми різних професій.
4. Брати участь у конкурсі «Найкращий квітучий кабінет».
5. Брати участь у святі «Щедрість рідної землі».
5. Художньо-естетичне виховання.
Мета: ознайомити учнів із культурними традиціями, фольклором українського народу; викликати інтерес до вивчення української мови та літератури, культури; розвивати творчі здібності.
1. Брати участь у всіх святах класу і школи.
2. Проводити бесіди про українські обряди й символи: рушник, калину, вербу.
3. Брати участь у художній самодіяльності.
4. Брати участь у святах за народними звичаями.
6. Екологічне виховання.
Мета: формувати екологічну культуру; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи рідного краю.
1. Проводити бесіди про природу.
2. Проводити екскурсії на природу.
3. Проводити екологічні десанти.
4. Збирати трави й лікарські рослини.
5. Брати участь у щорічному екологічному місячнику (тижні, декаді).
7. Моральне виховання
Мета: прищеплювати любов до Батьківщини засобами вивчення культури, традицій, історії рідного краю.
1. Проводити бесіди на теми: «Моя рідна Батьківщина», «Київ — столиця України, «Символи та ритуали»; бесіди про Конституцію України.
2. Проводити бесіди морально-етичної тематики.
3. Опрацьовувати сюжети та зміст байок і казок, у яких закладені цінності морального виховання.
8. Залучення до здорового способу життя.
Мета: формувати в учнів прагнення вести здоровий спосіб життя.
1. Медогляд учнів лікарями районної лікарні.
2. Проводити бесіди на теми: «Чесотка», «Педикульоз», «Туберкульоз», «Як правильно харчуватися», «Режим школяра», «Для чого потрібно займатися фізичною культурою», «Грип — небезпечна хвороба», «Корисні та шкідливі звички».
3. Проводити бесіди з різних питань попередження дитячого травматизму.
4. Проводити бесіди про алкогольну та наркотичну залежність, тютюнопаління.
5. Брати участь у тижні правових знань.
6. Брати участь у різних спортивних змаганнях.
7. Вивчати та проводити нові рухливі ігри.
8. Проводити уроки здоров'я.
9. Взаємодія школи, батьків, дітей.
Мета: виховувати почуття довіри, взаємоповаги дітей і батьків.
1. Залучати батьків до проведення виховних заходів.
2. Проводити святкові ранки із залученням батьків.
- Проводити сімейні свята: Різдво Христове, Великдень, Свято матері тощо.
ВИМОГИ ДО САМОПІДГОТОВКИ УЧНЮ
Нормальний хід самопідготовки можливий при виконанні організаційно-дисциплінарних, гігієнічних, дидактичних та виховних вимог.
ОРГАНІ3АЦІЙНО-ДИСЦИПЛІНАРНІ ВИМОГИ
1. Обов'язковість щоденної самопідготовки.
2. Економний розподіл часу, відведеного на заняття.
3. Забезпечення порядку на робочому місці. Наявність усіх необхідних для занять підручників і приладдя.
4. Обов'язкове дотримання кожним учнем правил дозволу та заборони.
Правила заборони Не можна:
· запізнюватись на заняття;
· неекономно витрачати час на роботу;
· порушувати тишу;
· відволікати увагу інших дітей;
· виходити з класу, рухатись у ньому без "дозволу;
· займатися сторонніми справами;
· розмовляти з вихователем у повний голос;
· голосно давати консультації;
· недобросовісно виконувати завдання;
· ухилятися від виконання завдання;
· створювати шум поза класом, коли дозволили вийти.
Правила дозволу Можна:
· самостійно планувати та виконувати роботу;
· використовувати посібники та довідкову літературу;
· із дозволу вихователя змінювати робоче місце;
· надавати допомогу товаришеві;
· робити перерви для короткочасного відпочинку;
· повторювати вивчений матеріал або працювати з навчальною літературою;
- перевіряти роботу товаришів, коли своє завдання виконане;
· при поганому самопочутті просити дозволу вихователя для додаткового відпочинку;
· виконувати індивідуальні завдання вчителя для уроків (доповідь, реферат);
· читати книги, рекомендовані для позакласного читання; .
· учити вірші для конкурсів.
Абсолютне дотримання цих правил допоможе правильно організувати навчальну діяльність молодших школярів і дисциплінувати їх під час самопідготовки.
Ефективність самопідготовки значною мірою залежить від того, як дотримуються гігієнічні вимоги. Необхідно створювати такі умови, коли в учнів не буде навчальних перевантажень, вони не страждатимуть від перевтоми. При тривалих розумових вправах, які потребують великого напруження пам'яті, при неправильній поставі під час самопідготовки, недостатньому або незадовільному освітленні, відсутності доступу свіжого повітря, забрудненні приміщення, зайвому шумі спостерігається швидка втрата навчальної працездатності. У дітей виникає втома, роздратованість, знижується темп роботи, послаблюється увага, сприйняття матеріалу.
ОСНОВНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
1. Рівномірне та достатнє освітлення приміщення.
2. Чистота віконного скла.
3. Недопущення затемнень вікон шторами, квітами.
4. Встановлення нормального теплового режиму.
5. Регулярне провітрювання класних кімнат.
6. Використання шкільних меблів відповідно до вікових особливостей.
7. Вологе прибирання приміщення перед самопідготовкою.
8. Чистота та порядок у класі.
9. Дотримання правил особистої гігієни.
10. Збереження правильної постави під час занять.
11. Проведення фізкультхвилипок (індивідуально).
12. Усунення шумових подразнень.
13. Використання прозорих штор для захисту школярів від прямого сонячного проміння восени та навесні.
14. Дбайливе ставлення до ослаблених хворобою дітей.
Щоденне виконання цих вимог привчає дітей дотримуватись гігієнічної організації розумової праці.
ДИДАКТИЧНІ ВИМОГИ ДО САМОПІДГОТОВКИ
- Самопідготовка проводиться регулярно в один і той самий час із дотриманням норми її тривалості.
2. Завдання виконуються кожним учнем самостійно.
3. Перевірка проводиться поетапно (самоперевірка, взаємоперевірка, перевірка вихователем).
4. Здійснюється первинне поетапне оцінювання виконаної роботи (самооцінка, взаємооцінка, оцінка вихователем).
5. Із невстигаючими учнями організовується індивідуальна робота.
6. Обсяг і характер завдань регулюється за допомогою взаємного контакту вчителя та вихователя.
Виконання саме цих вимог, на нашу думку, допоможе зробити самопідготовку ефективним засобом покращення якості навчання школярів.
ВИХОВНІ ВИМОГИ
1. Відмова від покарань.
2. Використання різних форм заохочень, стимулюючих самостійне виконання завдань.
3. Сприяння старанному ставленню учнів до самостійної роботи.
4. Неприпустимість під час самопідготовки повчальних бесід, зауважень, які відволікають увагу вихованців.
5. Мінімальні за часом та обсягом пояснення вчителя.
6. Терпляче ставлення до помилок учнів під час роботи.
7. Заохочення наполегливості та завзятості школярів при виконанні завдань.
8. Залучення вихованців до посильної допомоги товаришам.
Вихователь групи подовженого дня, керуючись цими вимогами під час самопідготовки, зможе підтримувати порядок самостійної роботи та впливати на її результативність.
Показники результативності самопідготовки:
· інформованість;
· дисциплінованість;
· організованість;
· активність.
Інформованість — це такі знання учнів:
1. місця запису в щоденнику домашнього завдання (вміння швидко його знаходити);
2. розміщення цього завдання в підручнику;
3. де необхідно шукати довідку, якщо при виконанні завдання виникають труднощі;
- послідовності дій;
5. про правило не звертатися за поясненнями до вихователя та товаришів;
6. що не слід чекати сторонньої допомоги;
7. як користуватися посібниками, приладдям;
8. як виправляти помилки, що з'являються в процесі роботи;
9. що необхідно бути впевненим у правильності виконання завдання.
Дисциплінованість — це такі вчинки учнів:
1. усі учні з'являються на самопідготовку вчасно, без запізнень;
2. працюють самостійно;
3. дотримуються тиші та порядку;
4. без дозволу вихователя не пересідають на інше місце;
5. без потреби не звертаються до вихователя;
6. стежать за поставою під час роботи;
7. дотримуються чистоти та порядку на своєму робочому місці;
8. стежать за охайністю одягу, зачіски, рук;
9. дотримуються правил шанобливого та уважного ставлення до вихователя;
10. товаришують з одногрупниками;
11. бережно ставляться до шкільного майна, своїх речей та речей товаришів.
Організованість — це такі вміння учнів:
1. підготувати все необхідне до початку виконання домашніх завдань;
2. не тримати на робочому місці нічого зайвого;
3. економно використовувати час на окремі етапи виконання завдання;
4. чітко планувати індивідуальну роботу;
5. швидко та позитивно реагувати на вказівки вихователя;
6. уміло усувати зовнішні перешкоди;
7. правильно розуміти вимоги самопідготовки;
8. дотримуватися організаційного порядку самопідготовки;
9. вимагати організованості від своїх товаришів.
Активність – це такі прояви роботи учнів:
1. старанне та швидке опрацювання завдання;
2. охайне та ґрунтовне виконання всіх дій згідно із завданнями;
3. встигання все зробити вчасно;
- своєчасне проведення перевірки своєї роботи;
5. використання за власним бажанням довідкового матеріалу;
6. самостійні дії без сторонньої допомоги;
7. допомога товаришам у вигляді консультацій;
8. участь у взаємоперевірці виконаної роботи;
9. виявлення допущених помилок і пояснення відповідних орфограм і правил;
10. допомога вихователеві у з'ясуванні завдань, в організації взаємодопомоги та взаємоконтролю.
Маючи уявлення про ці показники, вихователь певною мірою може виправити й покращити керування самопідготовкою та контроль за виконанням завдань.
Організація роботи групи продовженого дня
Режим роботи групи продовженого дня
Група продовженого дня є однією із форм виховання дітей і допомагає організувати найсприятливіші умови для їхнього відпочинку, навчання і виховання, поєднання навчально-виховної роботи на уроках і в позаурочний час. Вона забезпечує, враховуючи вікові особливості, їхній розумовий, моральний, естетичний, фізичний, духовний розвиток, створює умови для організації продуктивної праці, відкриває можливості всебічного виявлення і розвитку індивідуальних, здібностей, запитів та інтересів дітей.
Успішна робота продовженого дня залежить не тільки від того, наскільки цілеспрямовано спланована робота, але й наскільки правильно організований у ній режим. Від раціонального, з точки зору педагогічної і гігієнічної побудови, режиму залежить підвищення успішності, збереження достатньої працездатності і попередження втомлюваності учнів. Дотримання упродовж тривалого часу правильного режиму сприяє зміцненню здоров'я, створює життєрадісний настрій і підвищує працездатність школярів. Неухильне дотримання режиму виховує в учнів такі цінні якості як дисциплінованість, акуратність, організованість.
Правильне чергування в режимі дня праці і відпочинку в свою чергу сприяє збереженню в дітей найвищої працездатності.
Режим дня в групі повинен відповідати психолого-педагогічним, гігієнічним і віковим особливостям учнів і сприяти перетворенню в єдиний гармонійний процес навчально-виховну роботу, відпочинок і трудову діяльність школярів.
При плануванні режиму роботи групи продовженого дня необхідно врахувати такі вимоги:
- відповідність режиму віковим особливостям школярів;
- педагогічне забезпечення чергування режимних моментів;
- раціональний розподіл часу на навчання, харчування, відпочинок, позакласні і позашкільні заходи, в тому числі максимальне перебування дітей на свіжому повітрі;
- чітку організацію роботи дитячого колективу, єдність вимог до дітей і контроль за їх діяльністю.
Орієнтуючись на рекомендовані режими і беручи до уваги місцеві умови (черговість проведення годин дозвілля і прогулянок на території школи, час роботи загальношкільних гуртків і секцій), вихователь розробляє режим конкретної групи продовженого дня, враховуючи пропозиції вчителів, побажання батьків.
Після уроків учням пропонується перебувати на свіжому повітрі 30-60 хв.
Обід - 30 хв.
Прогулянки, ігри, суспільне корисна праця - 1,5-2 год.
Полуденок - 10 хв.
Самопідготовка -1-1,5 год.
Робота в гуртках, заняття за інтересами - 1-1,5 год.
Режим дня є законом життя і діяльності всього педагогічного та учнівського колективів школи. Психолого-педагогічне значення режиму полягає в тому, що він забезпечує чітку організацію життя і діяльності педагогів і учнів, виробляє в них (відповідний стереотип, сприяє піднесенню якості всієї навчально-виховної роботи.
Дбаючи про виконання режиму, слід пам'ятати, що зайва регламентація діяльності вихованців стримує їх ініціативу й самодіяльність. Діти повинні мати час побути на самоті або в невеликому колі друзів.
Режим дня учнів не може бути постійним, він динамічний, і як динамічне саме життя школи. Періодично, залежно від змін місцевих умов, удосконалення навчально-виховного процесу, педагоги переглядають раніше вироблений режим.
Правила внутрішнього розпорядку складають на основі загально-педагогічних вимов до організації і проведення навчально-виховної роботи, місцевих умов і можливостей.
Організація навчально-виховного процесу
Педагогічний досвід роботи переконує, що всі елемента щоденного плану можна сконцентрувати по таких етапах, які можна щоденно конкретизувати різними видами діяльності.
Організація групи продовженого дня
1. Прийом учнів у групу.
Обмін інформацією з класоводом про навчальні завдання для учнів.
Відзначення відсутніх учнів у журналі і вияснення причин відсутності.
Звільнення від перебування на групі хворих учнів згідно розпорядження медичної сестри та письмового (усного) прохання батьків.
Оголошення учням основних заходів протягом дня.
Організація підготовки учнів до години дозвілля, «спортивної години» (переодягання у спортивну форму, підбір інвентаря) чи до обіду (при 5-ти уроках).
Повторення правил поведінки учнів у коридорах, дворі, на сходах, вулиці.
Організаційний вихід учнів з класу.
2. Година здоров’я
Мета: Сприяти активному відпочинку дітей після розумової діяльності, розвивати м’язеву систему, покращити роботу серцево-судинної та дихальної системи, удосконалювати навики стрибання, метання в ціль і на дальність. Виховувати кмітливість, спритність, чесність, дружбу, дисциплінованість.
Інвентар: М’ячі (великі і малі), обручі, скакалки, кеглі, естафетні палички, прапорці, мішечки з піском.
- Підготовча частина.
Шикування. Ознайомлення зі змістом години здоров’я. Ходьба, різновиди ходьби. Повільний біг з переходом у ходьбу.
Рухові вправи на розвиток м’язів рук і ніг.
- Основна частина
Естафет, рухливі ігри.
- Заключна частина.
Шикування. Ігри низької рухливості. Дихальні вправи. Приведення організму в спокійний стан. Підведення підсумків. Організоване повернення в клас.
Година дозвілля
«Спортивна година»
Згідно з орієнтовним режимом дня, «спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків. Вона проводиться з метою відпочинку дітей після розумової діяльності, загартування і зміцнення організму, фізичного їх розвитку, закріплення навичок поведінки у колективі.
Особливістю цих занять є те, що вони проводяться у невимушеній обстановці, здебільшого у формі гри. Тривалість цих занять залежить від багатьох обставин: втоми, попереднього виду діяльності, активності учнів, погодних умов. При ознаках перевтоми необхідно перейти до легких вправ чи ігор або припинити їх виконання на деякий час. Оскільки перебування дітей на свіжому повітрі - важливий фактор загартування, зміцнення здоров'я, підвищення працездатності дітей, тому незалежно від пори року ці заняття слід проводити на свіжому повітрі. Лише в разі негоди (дощ, сильний мороз, завірюха) їх переносять у спортивний зал, актовий зал, коридори. При проведенні години дозвілля на відкритому повітрі широко використовуються м'ячі, скакалки, обручі, санчата, лижі, ключки.
«Спортивну годину» доцільно проводити після закінчення уроків (для учнів, які навчаються в 1-у зміну). Час фізкультурних занять визначається режимом групи продовженого дня з урахуванням конкретних умов школи. У план кожного заняття, як правило, включають від 3 до 5 основних видів фізичних вправ з ходьби, бігу, стрибків, метання, лазіння, а також рухливі ігри чи естафети.
Вправи мають бути нетривалими і чергуватися з короткочасним відпочинком. Інтенсивні фізичні вправи і рухливі ігри слід чергувати із спокійними. «Спортивна година» не дублює урок фізкультури, але має певну структуру. Заняття починається з організації групи і пояснення його змісту. Після шикування в шеренгу, колону чи коло й усвідомлення завдань заняття діти роблять невеличкий пробіг у повільному темпі (можна чергувати з ходьбою), виконують загально-розвиваючі вправи і переходять до основних вправлянь - бігу, стрибків, метань, рухових ігор тощо.
У режимі групи продовженого дня бажано організовувати змагання, фізкультурні свята, спортивні вечори.
«Спортивна година» може бути дуже різноманітною, але обов'язково доступною віковим особливостям і можливостям школярів. До доступних можна віднести наступні види рухів:
- ходьба звичайна і з різними рухами рук, ніг і тулуба, звичайна і швидка ходьба по периметру площадки і зі змінами напрямку руху, ходьба на носочках і п'ятках;
- біг повільний і швидкий, з виконанням завдань по сигналу, біг у чергуванні з ходьбою, біг з подоланням нескладних перешкод (перестрибування «канави», перебігання по гімнастичній лавочці та інші); |
Комментариев нет:
Отправить комментарий